Для чого потрібен діагноз

9 Лютий, 2024
Отже, продовжуємо наш тиждень дитячого ментального здоров’я. Пропонуємо вам наступну з серії статей від Ольги Нечаєвої про її життя з особливою дитиною. У ній ви знайдете практичні поради про те, як організувати взаємодію батьків та школи, щоб допомогти дитині жити з її особливостями та максимально інтегруватися в суспільство.

Діагноз створює можливість співпраці зі школою в питанні підтримки Тесси. Зауважу, що школа – англійська і хороша, і рівень підтримки, зазначений нижче, вважається базовим, і не вимагає оформлення спеціального плану зі школою, виділення фінансування на тьютора тощо.

1. ПАСПОРТ

Паспортом є сторінка А4, яку розробляє дитина спільно зі школою та сім’єю, і яка може містити в собі таку інформацію:

  • що таке для мене аутизм
  • що мені складно
  • що саме викликає у мене сенсорне перевантаження
  • які в мене є сильні сторони
  • як мені можна допомогти
  • як мені легше вчитися
  • що мені потрібно
  • що я можу зробити тощо. 

Паспорт дає змогу зібрати воєдино і стисло інформацію про особливості дитини для кожного нового вчителя.

2. КОМУНІКАЦІЯ У ШКОЛІ

Вчителі (і ми всі) зважатимуть на те, що інструкції та прохання мають бути прямими й чіткими, і що потрібно переконатися, що Тесса зрозуміла, що від неї вимагається, запитавши її про це.

Вчителі повинні знати, що вона може помилитися у зчитуванні соціальних ситуацій і, відтак, повестися поза очікуваною нормою. Вчителі  мають домовитися між собою про послідовність у тому, як вони будуть реагувати на такі ситуації.

3. НАВИЧКИ СТОСУНКІВ

Складнощі та особливості вибудовування стосунків можуть бути донесені через Соціальні Історії Карен Грей – метод, який використовують батьки та тьютори в школі. Це певний опис соціальних ситуацій і дій у них, яка допомагає людині з аутизмом отримувати інформацію, яку ми, за ідеєю, отримуємо соціально, навіть не замислюючись. (я записалася на воркшоп з таких історій, як отримаю місце – буду ділитися).

У коментах посилання на ресурси, якщо цікаво.

4. ЗАПОБІГАННЯ БУЛІНГУ

Вчителі знатимуть, що в Тесси вищий шанс зіткнутися з відкиданням або булінгом, і втручатимуться за необхідності.

5. МЕНТОРІНГ СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК

Тессі рекомендували відвідувати структуровані групи для дітей з аутизмом, у яких їх навчають просунутих соціальних навичок: починати бесіду, впізнавати соціальні сигнали, відмовлятися, виходити із певних ситуацій. Їй також запропонували ментора зі старших класів – дитину з аутизмом, яка пройшла вже етап школи, і може поділитися своїм досвідом.

6. ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Рекомендуються книжки та групи, в яких детально обговорюються емоції та тренується навичка відокремлювати свої емоції від інших, називати їх і розрізняти. Бажано на очах у дитини пояснювати свої емоції, а також те, що ви робите, щоб із ними справлятися (це я і так роблю)

7. ТРИВОГА І ХВИЛЮВАННЯ ВІД НЕДОТРИМАННЯ РУТИН
  • Вести зручний і більш візуальний щоденник, календар;
  • Не ставити багато запитань поспіль;
  • Не вимагати негайної реакції;
  • Робити візуальні нагадування;
  • Розвивати систему комунікації про тривожність або сенсорне перевантаження, наприклад (ввести шкалу від 1 до 5), щоб вона могла повідомляти, в якому стані вона зараз перебуває.

Коли ми обговорювали з Тессою це питання, вона сказала, що вранці вона не може запам’ятати, що з приготувань уже зроблено, а що ні, і їй доводиться по колу все перевіряти, але все одно вона тривожиться, що щось забула. Домовилися, що я повішу на вхідні двері чеклист, і ми просто будемо проводити перевірку на виході.

8. СЕНСОРНА РЕГУЛЯЦІЯ
  • Сенсорні іграшки та тренажери.
  • Доступ до кімнати сенсорного розвантаження (якщо вона наявна в школі)
  • Ерготерапія та сенсорна інтеграція.

PS: Школа, ще до отримання діагнозу, організувала з Тессою наступне:

  1. Позначила в розкладі уроків ті заняття, на яких вона сильно сенсорно перевантажується і через це не може повноцінно вчитися.
  2. Для вчителів тих уроків, які вона позначила червоним, готують інструкції, які включатють у себе:
  •      дозволяти Тессі сидіти там, де їй комфортно, а не за стандартним розсадженням.
  •      звертати увагу на її стан. Якщо видно, що вона відключається, перевірити рівень шуму в         
  •      класі та спробувати його знизити.
  •      запитувати її, чи потрібно їй вийти і перепочити в більш тихому місці
  •      запитувати її, чи розуміє вона завдання, і чи не хотіла б робити його в тихішому місці.
  •      нагадувати їй піти в тиху кімнату, якщо на уроці вона справді перевантажилася.

Незважаючи на те, що я і так багато з нею завжди займалася розумінням емоцій (бо вважаю емоційний інтелект важливішим за академічний), інтуїтивно купувала їй важкі ковдри та дрібнички, щоб крутити в руках, – тепер це стало системною роботою, загальним підходом школи та батьків, щоб допомогти дитині жити з її особливостями.

Ось навіщо потрібен діагноз.

Про нас

Freemynd Це прості та доступні інструменти життєздатності та психологічна підтримка тих, хто живе складними змінами.

Простір підтримки та спілкування

Приєднуйся до унікальної закритої групи у Facebook

Останні дописи