Продовжуємо серію статей Юлії Оліх про конфлікти в парі та екологічні способи їх розв’язання. У першій статті ми розібрали, з чого починаються сварки, у другій — простежили, як сімейні сценарії вплітаються в наші конфлікти, у третій і четвертій — розглянули деструктивні та ефективні стратегії розв’язання конфліктів відповідно. Сьогодні поговоримо про те, як конфлікти допомагають побачити невдоволення, зблизитися і перетворювати напруження на точку опори.
Конфлікт — неминуча частина стосунків. Розумом це не складно зрозуміти, однак найчастіше ми все одно продовжуємо боятися конфліктів, намагаємося їх уникати і мріємо, що саме в наших стосунках ніколи не буде руйнівних наслідків. Що ми зможемо мирно домовлятися з партнером у будь-яких ситуаціях.
Але таке я зустрічала тільки в казках і романтичних фільмах. У реальному житті і реальних стосунках ми стикаємося з конфліктами. І деякі з них справді можуть бути неприємними і болючими. А деякі можуть стати точкою зростання і зближення партнерів.
Давайте поговоримо, які позитивні і негативні сторони мають конфлікти. Це допоможе вам ще краще розібратися в тому, як отримувати користь із конфліктів і уникати руйнівних зіткнень.
Позитивні сторони конфліктів
- Конфлікти допомагають розпізнати невдоволення у стосунках
Часто буває, що людина на початку стосунків ігнорує своє невдоволення. Вона радіє, що зустріла людину, яка їй подобається, що її почуття взаємні. Вона надихається спілкуванням і не хоче звертати увагу на те, що її не влаштовує, ігнорує неприємні емоції й вірить, що якось усе налагодиться саме. Але, як правило, саме воно не налагоджується.
Уявіть, що вам дістався прекрасний город, де росте смачна полуниця, соковиті помідори й корисні кабачки.
Ви радієте, як гарно у вашому городику. Щоранку ласуєте полуничкою, робите салатик із помідорів, а на обід смажете кабачки.
Одного разу ви помічаєте, що на грядках виросла якась зелена трава.
«Не страшно», — думаєте ви і продовжуєте рвати полуничку.
Наступного ранку трава стає вищою, і поряд пробивається ще і ще.
«Якось розсмокчеться», — знову думаєте ви, ігноруючи своє занепокоєння.
Через місяць полуниці і помідорів вже не видно, город втратив гарний вигляд і перестав тішити.
«Як тут все недоглянуто», — помічаєте ви. «Як усе запущено, а в мене зникла вся радість, та й ласувати більше нічим. Піти, чи що, новий городик пошукати?»
Конфлікт сигналізує, що щонайменше один із партнерів незадоволений тим, що наразі є у стосунках. Щось пішло не так. Треба зрозуміти, що саме, і взятися за прополку.
- Конфлікти допомагають покращити стосунки і зближують партнерів
Коли у партнерів виникають розбіжності, коли вони по-різному дивляться на вирішення конфлікту, то пошук рішення, яке влаштує обох, допомагає створити близькість, дізнатися одне про одного більше, почати діяти по-новому, розвинути стосунки, виробити нові стратегії поведінки, нові правила, які в майбутньому тільки зміцнять пару і допоможуть у вирішенні інших труднощів.
- Конфлікти допомагають партнерам розвиватися як особистостям
Колись я прочитала книгу Райана Голідея «Перешкода як шлях», і вона перевернула мій погляд на світ.
Я завжди шукала легких шляхів і рішень. Зіткнувшись із труднощами, я була готова тікати з поля бою, відмовлятися від проєктів, віддалятися у стосунках. Я шалено нервувала, коли щось йшло не так, злилася, ображалася, хотіла швидко повернути все на попередні місця.
Труднощі мене нічому не навчали. Я їх не любила і відмовлялася долати.
А з книги я зрозуміла важливе для себе.
У житті постійно трапляються труднощі. На роботі, у стосунках, у проєктах. Якщо сприймати труднощі як частину шляху, не тікати, а шукати рішення — стаєш сильнішим, починаєш дивитися на труднощі з інтересом, і вдається їх долати по-справжньому.
У стосунках, особливо тих, що тривають багато років, завжди є труднощі.
Долаючи труднощі разом — партнери зростають, стаючи сильнішими.
Виявляючи емпатію, дивлячись на світ очима партнера, людина здатна відкрити для себе багато нового, побачити нові рішення і можливості, отримати новий досвід. Розширити своє уявлення про світ, привідкрити те, що до конфлікту було приховано від сприйняття.
- Конфлікти сприяють згуртованості партнерів і взаєморозумінню, зміцнюють зв’язок і роблять стосунки надійним простором для двох
Конфлікт починається з невдоволення — сигналу про те, що в стосунках щось перестало влаштовувати. Розмова про це невдоволення робить людину вразливою перед партнером. Але якщо обрати відкритися й довіритися, і якщо партнер ставиться до такого розкриття дбайливо — конфлікт може стати тим, що зближує.
Подолавши конфлікт, партнери можуть вийти на новий рівень близькості. Так вони краще дізнаються одне одного, розуміють почуття і переживання одне одного, знайомляться зі сильними і слабкими сторонами. Це допомагає бути одне до одного більш терплячими, дбайливими й приймаючими.
- Конфлікти можуть призвести до позитивних змін і розвитку
Коли партнери краще дізнаються одне одного, ворожість, яка була між ними через непорозуміння, може змінитися на прийняття. Глибше розуміння одне одного породжує нову поведінку.
Каріна завжди злилася, коли Максим, її партнер, затримувався на роботі. Коли Максим повертався додому, вони сварилися. Каріна казала, що Максим ставить роботу на перше місце, а Максим сердито захищався, вважаючи, що Каріна надто його контролює і обмежує.
Каріну непокоїли сварки. Їй не хотілося вивалювати свої емоції на Максима, але злість була такою сильною, що Каріна не могла її стримати.
Тоді вона прийшла на терапію, щоб розібратися зі своїми емоціями. На терапії ми дослідили дитинство Каріни і знайшли зв’язок її дитячих переживань із дорослим роздратуванням через запізнення Максима.
Мама виховувала Каріну одна з раннього дитинства, і тому багато працювала. Затримуючись на роботі, мама часто забирала Каріну з дитсадка останньою. Вихователі постійно злилися на Каріну, що їм доводиться бути з нею, поки не прийде мама.
Каріна з болем згадала, як сиділа на лавочці в роздягальні й боялася, що мама не прийде, і що виховательки будуть її сварити.
Зараз, коли Максим затримується на роботі, Каріна почувається такою ж самотньою і покинутою, як у дитинстві. Переживати ці почуття вона не хоче, тому й злиться на Максима, через якого їй доводиться занурюватися в неприємні дитячі спогади.
Коли Каріна зрозуміла, що насправді є джерелом її злості, вона наважилася відкрито поговорити про це з Максимом і розповісти йому про своє дитинство.
Максим зрозумів Каріну і у відповідь також щиро поділився своїми переживаннями. Сварки з Каріною нагадували йому сварки його батьків. Мама весь час пиляла тата за будь-які дрібниці, не звертала увагу на його думку і часто казала, що тато ніякий не «мужик у домі», і що Максим виросте весь у тата.
Коли вони щиро поговорили одне з одним, вони прийшли до взаєморозуміння. «Примари минулого» послабили свою хватку, і роздратування одне на одного стало значно менше.
Тепер Максим старається приходити з роботи вчасно, а якщо треба затриматися, він попереджає Каріну про це заздалегідь.
Каріна ж, коли її накриває самотність, якщо Максим затримується, розуміє, що це її дитячі почуття. Це дає змогу не злитися на Максима, як раніше, і ставитися до нього з розумінням і повагою.
No Comments