Продовжуємо серію статей Юлії Оліх про конфлікти в парі та екологічні способи їх вирішення. У першій статті ми розібралися, з чого починаються сварки, у другій – простежили, як сімейні сценарії вплітаються в наші конфлікти, у третій і четвертій – розглянули деструктивні та ефективні стратегії вирішення конфліктів відповідно. У п’ятій – поговорили про те, як конфлікти допомагають зблизитися і перетворити напругу на точку опори. У шостій – як конфлікти руйнують стосунки, якщо в них багато емоцій, докорів і старих образ. І сьогодні ми продовжимо тему конфліктів, які переростають у сварки.
Не всі конфлікти вирішуються конструктивно. Ми продовжуємо розглядати небезпечні ситуації, коли конфлікт може призвести до сварки або навіть скандалу, і лише завдавати болю партнерам і руйнувати стосунки.
Коли конфлікт стає негативним?
- Коли конфлікту «не видно кінця», і партнери не вірять, що зможуть знайти рішення, або хочуть натиснути, щоб відстояти лише своє рішення, конкретна проблема перетворюється на узагальнення
Конфлікт переростає в сварку, коли замість пошуку конкретних рішень партнери звинувачують одне одного, використовуючи слова «ти завжди» або «ти ніколи».
«Ти завжди такий впертий, мене не чуєш!»
«Ти ніколи не приходиш додому вчасно»
«Ти ніколи не проводиш час із дітьми»
«Ти завжди забуваєш про мій день народження!»
Такі узагальнення віддаляють від пошуку рішення. Партнери просто випускають пар, намагаючись болючіше вразити одне одного. Це деструктивно і не працює, якщо вони дійсно хочуть домовитися.
- Конфлікт стає деструктивним, коли до нього залучаються треті особи
Причому залучаються як зовні — коли партнери приводять на свій бік «групу підтримки» (маму, подругу, родичів), так і внутрішньо — коли інших людей ставлять у приклад.
— От у Таньки чоловік не такий як ти! І заробляє більше, і з дітьми гуляє, і в подорожі вони їздять щомісяця.
Як думаєте, що відчуває чоловік, коли в сварці згадується «Таньчин чоловік»? Як далі розвиватиметься конфлікт? За конструктивним чи деструктивним сценарієм?
Припускаю, що «Таньчин чоловік» згадується для того, щоб рідний чоловік розкаявся у своїй поведінці і змінився. Але бажання змінити партнера без його згоди — це маніпуляція. А маніпуляція викликає бажання захищатися, а не змінюватися.
Чи бачили ви коли-небудь чоловіка, який почувши про «Таньчиного чоловіка», замислився і сказав:
— Оце так, пощастило Таньці! Справжній чоловік у неї. Піду повчуся в нього, як усе встигати й зробити свою дружину щасливою.
Під час конфлікту партнери можуть залучати на свій бік інших людей: родичів, друзів, колег.
Уявіть молоду пару, яка нещодавно одружилася і посварилася. Під час сварки дівчина телефонує мамі та скаржиться на чоловіка. Мама її або заспокоює, або, навпаки, засуджує поведінку зятя, або приїжджає «в гості» мирити молодят.
Іноді таке втручання мами, друзів, колег, свекрухи чи інших родичів справді може допомогти — помирити партнерів, знайти рішення, завершити конфлікт.
Але якщо пара постійно кличе на допомогу «суддів», «свідків», «захисників» — вони не вчаться вирішувати конфлікти самостійно, покладаються на авторитет і життєвий досвід інших людей, приймають рішення, з якими не завжди згодні, які можуть суперечити їхнім цінностям.
Усе це гальмує розвиток пари, партнери залишаються незрілими, немов діти, які чекають на вказівки батьків, не готові брати відповідальність за те, що відбувається у їхньому житті.
- Якщо рішення не знайдено, конфлікт може спровокувати пошук «зброї для помсти»
Буває, що партнери відмовляються шукати спільне рішення, яке задовольнило б обох, і кожен наполягає на своєму.
Тоді образа, що виникла в конфлікті, не вщухає, а навпаки — зростає. Якщо почуття образи накриває з головою, душевний біль стає нестерпним. Тоді в хід іде «зброя для помсти», яка ніби полегшує біль.
«Око за око, зуб за зуб», — сказано в Старому Завіті. Але й сьогодні цей принцип іноді використовують у конфліктах.
Ніхто не може вдарити болючіше, ніж близька людина. Адже вона знає всі вразливі місця, знає, куди цілити, щоб боліло.
Помста ранить, руйнує довіру, руйнує стосунки, завдає болю обом партнерам. Душевні рани від помсти можуть довго не гоїтися.
Краще стримувати імпульс помсти, шукати інші способи конфліктувати, ніж потім мати справу з наслідками. Особливо якщо стосунки дорогі й хочеться їх зберегти, а не завершити чи втратити.
Тепер, коли ми знаємо як негативні, так і позитивні сторони конфлікту, ми можемо свідомо обирати, яким чином конфліктувати і коли варто зупинитися, щоб не перейти межу.
Конфлікт — це можливість зростання і розвитку стосунків. Щоб бути у конфлікті союзниками, а не супротивниками, важливо пам’ятати про його позитивні сторони і фокусуватися на них у процесі.
Щоб зупинити себе, коли тягне у сварку і деструктивні стратегії, можна мати свої нагадування: слова, талісмани, ритуали або метафори, які допоможуть вчасно зупинити руйнівну взаємодію.
Коли у конфлікті вдається знаходити оптимальні рішення для обох — радійте разом і хваліть одне одного за дбайливість, за союзництво.
Так ви створюватимете щасливіші, відкритіші і ближчі стосунки, зміцнюючи зв’язок між вами.
No Comments