“Яйця курку не вчать” або як батьківські обмеження і страхи можуть заважати розвитку самостійності у дітей, призводячи до відчуття невпевненості та неспроможності діяти і приймати рішення у дорослому віці.
“Я сама не впораюсь!”— так звучить когнітивна Пастка Безпорадності.
Це стійке відчуття неспроможності впоратися із будь-якими викликами самостійно закладається в дитинстві. Маленька дитина потребує турботи і підтримки батьків буквально у всьому, але в міру дорослішання вона повинна ставати все більш самостійною. І от тут батьки можуть викопати цю пастку — оберігаючи або забороняючи незалежні судження і вчинки. “І що це ти вигадав”, “яйця курку не вчать”, “куди ти лізеш?”, “маленький ще” — за цими посланнями може стояти батьківська тривога за дитину, однак вони повідомляють “ти неспроможний”. Роль батьків, близьких дорослих у цьому процесі велика: самостійність дитини важливо заохочувати, підтримувати її впевненість у власних силах і можливостях, але часто батьківська тривога переважає. “Впадеш”, “тебе обдурять”, “давай я”.
Дитина не може досягти самостійності і незалежності без неминучих помилок і падінь. Вона не може виробити самостійні думки, не спробувавши різні, в тому числі і не найкращі. Але “мама краще знає” — трапляється куди частіше, ніж можливість пробувати і помилятися.
Відмова сприймати дитину як, хоча й маленьку, але окрему особистість, незалежну індивідуальність призводить до того, що в неї формується схема, Пастка Безпорадності, яка і в дорослому житті негативно викривляє її сприйняття життя і себе.
У дорослому житті її можна помітити по відчуттю неспроможності справлятися із проблемами: доросла людина може відчувати розгубленість і безпорадність, думаючи: «Я сам не зможу», «я не знаю, як краще», «я не можу прийняти рішення». Часто це відчувається як неможливість зробити вибір — неприємний і важкий стан тривоги, страху, навіть нудоти від необхідності прийняти рішення. Люди описують це як відчуття тяжкості в тілі, «руки опускаються» — людина відчуває себе немов паралізованою.
Ззовні це може проявлятися у вигляді сором’язливості та нерішучості, часто замаскованої під ввічливість, бажання догодити, навіть пояснюється собі тим, що людина краще вислухає всіх, прийме більш зважене рішення пізніше — але за цим може стояти відсутність впевненості у власних рішеннях.
Пастка Безпорадності часто змушує палко мріяти про захисника, дорослого, який прийде, врятує, підставить плече, візьме на себе відповідальність за прийняття рішення. Часто це проявляється через прямі прохання про допомогу або маніпуляції — до друзів, партнерів, як би постійні “лапки”. Як у чоловіків, так і у жінок це може призводити до пошуку гіперопікуючого партнера, з яким можна розслабитися в ролі дитини, і “я не хочу нічого вирішувати”.
Оптика Пастки Безпорадності спонукає до уникнення рішень і відповідальності — людина може прокрастинувати у прийнятті рішень, відкладати, кажучи: «я подумаю про це завтра». З боку це може виглядати як інфантильність, неспроможність і небажання брати на себе обов’язки дорослої людини, діяти самостійно і відповідально. Оточуючі можуть відчувати роздратування: «веде себе як дитина», «усиновився» — однак на такі несхвальні дії штовхають сильний страх і невпевненість, які проектує пастка. Людина не в змозі зіткнутися з безпорадністю перед викликом і тому уникає самостійних кроків, ризиків, рішень.
Таким чином, “ловушка” постійно самопідтверджується: людина не отримує досвіду «справлятися», і все більше переконується у своїй безпорадності. Можлива і зворотна реакція — в спробі уникнути внутрішнього почуття безпорадності, людина, навпаки, не просить допомоги там, де це було б доцільно, а кидається доводити свою спроможність, вмовляючи себе: «я розберуся, не маленький». Вона начебто опирається безпорадності, але в процесі цього керована бажанням довести більше, ніж бажанням виконати завдання чи прийняти зважене рішення. Це може призводити до зворотного результату, невдачі, що зміцнює відчуття власної безпорадності і підтверджує прихований страх, що «я сам ні на що не здатний».
Як і інші Пастки, Пастка Безпорадності руйнує важливу внутрішню опору — самостійність, впевненість, автономію. Страх, який вона продукує, утримує людину у вразливому, дитячому стані, не даючи можливості пройти дорослішання, порушене в дитинстві.
***
Це одна з 18 когнітивних пасток. Якщо вам цікаво зрозуміти, наскільки вони та інші аспекти нашої особистості — емоції, способи саморегуляції, внутрішні голоси і поведінкові патерни — проявлені у вас особисто, то ви можете скласти свій особистий профіль за допомогою Карти Характеру. Це наш інструмент самопізнання на основі схема-терапевтичного підходу.
No Comments