Цілком можливо, що ви поки не чули про метод під назвою Переорієнтація Глибинного Мозку, або Deep Brain Reorienting (DBR). Але, якщо цікавитеся темою психотерапії чи відновлення після психотравм, швидше за все, скоро почуєте. Цей метод став справжнім відкриттям для багатьох фахівців, і для мене зокрема.
DBR розробив шотландський психіатр, досвідчений травматерапевт Френк Корріган. Він багато років працював з людьми, що пережили травму, і шукав спосіб допомогти тим, у кого емоційні рани не загоюються, навіть якщо все вже сто разів обговорено й проаналізовано. Іноді людина знає, що з нею сталося, розуміє, чому реагує так чи інакше, але нічого не змінюється. Саме в таких випадках DBR може дати результат.
Це метод терапії, що йде глибше звичайних розмов. Замість того, щоб аналізувати минуле через розум, він працює з найдавнішими, інстинктивними рівнями психіки — зі стовбуром мозку. Там зберігаються наші базові реакції на стрес і небезпеку, і саме туди наче записуються травматичні переживання на рівні тіла й нервової системи. DBR допомагає дістатися до цих глибин і м’яко змінити застряглі реакції.
Якщо говорити науковою мовою, суть методу полягає у відстеженні тілесних відчуттів, що виникають під час уявного наближення до стресової теми чи травматичних подій. Це відбувається дуже повільно і уважно. Такий підхід, очевидно, запускає процес переписування старої реакції: мозок і тіло наче знову переживають момент, але вже в безпечному середовищі, і реагують по-новому.
Попри те, що звучить це доволі складно й «нейронауково», сама практика DBR дивовижно м’яка. Це не інтенсивне пропрацювання, не болісне повернення в минуле. Людина може навіть не знати, звідки береться її реакція — і все одно з цим можна працювати.
Як виглядає DBR на практиці?
На початку терапевтичної роботи завдання терапевта — створити підтримуючу атмосферу, щоби клієнт міг відчути себе достатньо стійко й безпечно для початку роботи.
Зазвичай сесія DBR починається з того, що ми створюємо відчуття стійкості, заземлення. Потім обираємо конкретну ситуацію, де спрацював небажаний патерн — чи то спалах тривоги, біль, роздратування чи заціпеніння. Ми не занурюємося у спогади, а зосереджуємося на тому, як це відчувалося в тілі. Починаємо відстежувати послідовність:
- що перше?
- де з’являється напруження?
- куди воно рухається далі?
І поступово, з повною увагою, людина проходить цей шлях знову — тільки цього разу інакше. Це як дати мозку і тілу змогу завершити те, що колись не вдалося. Часто після сесії з’являється відчуття ясності, полегшення. Втома — так, буває. Але без важкого відчуття «мене знову затягло в минуле».
Чому я так ціную DBR?
По-перше, метод працює з теперішнім. Не обов’язково розбиратися в дитинстві, щоби щось змінити зараз. По-друге, говорити про травму не обов’язково. Метод допомагає навіть тоді, коли ти не знаєш, що саме викликало ту чи іншу реакцію. І нарешті, він дивовижно дбайливий.
Багато моїх клієнтів кажуть, що після сеансу відчувають себе стабільно й спокійно, без відчуття перенавантаження.
DBR особливо ефективний при ПТСР, складних і ранніх травмах, тривожних розладах, вигоранні, хронічному стресі. Він допомагає там, де інші методи дали тимчасове полегшення, але глибинні реакції залишилися.
Метод новий, можна навіть сказати — інноваційний, і його наукова база поки формується. Уже вийшло дослідження в Університеті Західного Онтаріо, де за допомогою МРТ вивчали вплив DBR на мозкову активність. Його результати обнадіюють: спостерігається зниження симптомів ПТСР, зменшення кількості флешбеків і негативних реакцій. Вчені припускають, що метод дійсно впливає на ті області мозку, які беруть участь в обробці травми.
І хоча дослідження ще тривають, я вже бачу результати в реальній практиці. Люди починають реагувати інакше. Те, що знали розумом, нарешті відчувається тілом. З’являється спокій, більше прийняття себе, менше різких спалахів.
Переорієнтація глибинного мозку не обіцяє дива за один раз. Але вона дає відчутний і стійкий рух до змін. І робить це спокійно, без перенавантаження й ретравматизації. Я сама, як клієнтка, впоралася з наслідками досить складних травматичних, зокрема і воєнних подій, за допомогою цього методу.
У своїй практиці я дедалі частіше включаю DBR у роботу і продовжую вчитися, спостерігати, досліджувати — просто тому, що знаю: він допомагає.
No Comments