Пастка Жертовності змушує віддавати більше, ніж отримувати, пригнічувати власні потреби та накопичувати образу. Ольга Нечаєва про те, як розпізнати й вийти з цієї когнітивної пастки, зберігаючи баланс між турботою про інших і про себе.
«Я повинна піклуватися про інших» — так звучить когнітивна пастка Жертовності.
Загалом, піклуватися про близьких та навіть далеких людей — абсолютно нормально. Ми соціальні істоти й виживаємо завдяки взаємодопомозі.
Вся справа в мірі.
Іноді альтруїзм здається безмежним, а всередині живе переконання, що не можна піклуватися про себе, адже завжди “комусь гірше”, “комусь потрібніше”.
Дійшовши до того, що людина може відчувати провину й вважати себе егоїстом, якщо дозволить собі щось взяти для себе, реалізувати свої потреби або навіть просто озвучити їх.
Така чутливість до страждань інших могла виникнути внаслідок браку турботи чи втрат у дитинстві. Якщо батьки засуджували дитину за її бажання чи потреби: «як не соромно випрошувати», «ти засмутив маму своїм ниттям», дитина засвоює табу на власні потреби та водночас високу чутливість до тих, кого вона може засмутити.
Так формується пастка Жертовності — яка змушує приносити себе в жертву інтересам інших.
Завжди піклуватися про них і ніколи — про себе.
Часто це пастка старшої дитини в сім’ї, на яку батьки поклали відповідальність за виховання молодшої, або брата/сестри дитини з діагнозом чи інвалідністю.
Пастка Жертовності змушує нас жити за принципом «твої потреби важливіші за мої». Вона працює через заборону на будь-який прояв власних потреб. Це “зручні” люди — вони намагаються не створювати труднощів іншим, завжди першими передбачити, підтримати, запропонувати допомогу. Вони можуть відчувати провину, що «створюють незручності» самим своїм існуванням.
Принесення себе в жертву зсередини сприймається як щирий порив, навіть сенс існування, що дає відчуття власної значущості. Це психологічний захист «рятівник», який формується, щоб уникати болю відмови собі в тому, що насправді потрібно.
Так надмірна самовіддача може перетворитися на демонстративне нав’язування своєї жертовності, що може сприйматися як фальш, приторність і навіть пасивна агресія. Часто активуються додаткові захисти — агресія до тих, хто «дозволяє собі», образа до тих, хто «не бачить і не цінує».
Пастка Жертовності часто підштовхує брати на себе відповідальність за всіх, витримувати й терпіти будь-що, бо «вони цього не переживуть». Це може бути як замовчування власних потреб «з турботи», так і пряме втручання в чужі рішення та ситуації, нав’язлива турбота. Такий «захисник» сприймається як нетактовний, той, хто втручається у рішення, на які його не уповноважували. Водночас сама людина може відчувати себе всерозуміючою, стійко зносячи неприйняття оточуючих, які не хочуть приймати її жертви і участь.
Фактично пастка Жертовності змушує нас давати більше, ніж отримувати. Постійний внутрішній дисбаланс і дефіцит, що виникає внаслідок цього, викликають образу й гіркоту, почуття, що оточуючі не бачать і не цінують.
Суть цієї пастки в тому, що вона не дозволяє подбати про власні потреби, висловити свої справжні бажання, і формує очікування, що це мають зробити інші. «Я про всіх дбаю, чому ж про мене ніхто не думає?».
Дійшовши до такого конфлікту, людина в пастці Жертовності не може його вирішити, адже пастка забороняє їй висловлювати свої потреби. Тому вона продовжує задовольняти потреби інших ціною власного щастя, накопичуючи образу та гнів, що може призводити до психосоматичних захворювань і хронічного болю.
Часто ці накопичені почуття штовхають людину до розриву стосунків. «Раз вони не розуміють, на що я готова заради них, то проживу без них!». Але навіть припинення жертовності не приносить того, у чому вона так потребує — бути побаченою й почутою у своїх власних потребах.
Пастка Жертовності знаходиться в домені внутрішньої опори Самовираження — вона перекриває одну з п’яти базових емоційних потреб: виражати свої справжні почуття та бажання.
І виходом із неї є сміливість почати говорити про те, що ми відчуваємо і у чому потребуємо. Незважаючи на те, що «їм потрібніше».
***
Усі 18 пасток, 5 внутрішніх опор, 12 областей емоційного спектра, 6 типів внутрішньої саморегуляції та 25 поведінкових стратегій покаже індивідуальна Карта Характеру, створена в схематерапевтичному підході. Посилання — на сайті або в коментарі.
No Comments