Почуття ошуканого клієнта

12 Май, 2024
Наш сучасний світ пробуджує багато різних почуттів. Я давно знайшла своє покликання у тому, щоб їх помічати і створювати їм образи. Я такий собі Паганель із блокнотом у полюванні на відтінки дикої Патагонії.

Одне з яскравих почуттів зараз, яке я ловлю в просторі і в собі – це, я назвала б,

“почуття ошуканого клієнта життя”.

Для мене дуже важливо говорити про це без осуду, і тому складно підібрати образи. Жорсткомовний американський комік Louis CK обізвав це у своєму відомому скетчі “how quickly the world owes him something” (“з якою ж швидкістю світ тобі став щось винен”).

Але засудити легко, зрозуміти – складніше.

Ось це почуття очікування від світу базується, як мені здається, на двох речах. Одна з них – сумнівна, друга – не така вже й погана.

Щасливі діти не чекають, що батько, прийшовши додому, раптово під гарячу руку дасть їм ляпаса. Діти з благополучних районів не готові, що після школи їх поб’ють і відберуть телефон. Діти з культур, де до особистості ставляться з повагою, не звикли спокійно сприймати приниження, понукання й хамство.

Те, що ми обурені, що в нашому житті трапляються такі неприємні зміни, коли ми опиняємось у незнайомій ситуації, що лякає, втрачаємо заробітки, що ми проїдаємо накопичення, що ми, в принципі, живемо в ситуації “жопа”, а не “ось мій новий стартап-проект в Instagram”, – свідчить про те, що ми досі жили у відносній стабільності, достатку і з повним правом сподіватися, що завтра буде краще. І це, взагалі-то, добре.

Друга тема – це ринкові відносини. Як сказав один економіст, “немає проблеми в тому, що багато наших транзакцій мають ринковий характер, є проблема в тому, коли всі наші стосунки стають ринковими”.

По суті, це обурення стосовно еміграції та пов’язаної з нею втрати статусу, незручностей, небезпеки, економіки, яке не має чіткого адресата, – це обурення ошуканого клієнта.

Йому було обіцяне інше.

Він не оплачував таке ставлення, не підписував на нього згоди, і тому він обурений і вимагає відповіді! (а не богобоязливий, як селянин, що спостерігає, як лісова пожежа зжирає його посіви).

Отже, вийшовши з благополучних обіймів клієнтського сервісу і зростаючих завдяки технологічній революції економіки та добробуту, нам складно ось так просто взяти і змиритися, що не буде швидко і добре. І не можна подати скаргу і негайно витребувати компенсацію за незручність. Що доведеться втрачати і змирятися. Хочеться вже грюкнути кулаком об стіл і вимагати менеджера.

Через відсутність, незважаючи на Великдень, менеджера, грюкають оточуючих. Раптом вони теж якось причетні!

У продажах є таке поняття: “відокремлюйте заперечення від скарг”. Заперечення мають під собою аргументацію. Скарги мають під собою емоції. “Це не відповідає ринковій ціні” – це заперечення. “Занадто дорого!” – це скарга. Із запереченнями працюють. Скарги розуміють.

І я зроблю те саме. Я взагалі вважаю скарги важливим етапом спускання пари з чайника.

Ну так от.

Ніхто з нас цього не заслужив. Ми всі не для того працювали 5-10-20 років!Чому ми позбавлені звичного рівня життя! Чому немає ясності! Чому ніхто не дотримується! Чому я маю розбиратися з незрозумілою системою освіти дітей в іншій країні незрозумілою мовою! Хто мені оплатить мій час! Чому ніхто не знає, як і коли стане краще! А як же розвал економіки! А хто буде годувати тих, хто втратив роботу! А як же безпека дітей! А свіже повітря! А любов! А весілля влітку! А побачитися з друзями! А моє право нарешті вільно видихнути! А моє право на бажання?! А я?!

Це все несправедливо! І жахливо!

Це все несправедливо. І жахливо.

І нам доведеться вижити крізь це.

Обіймаю всіх.

 

No Comments

Leave a Reply

Про нас

Freemynd Це прості та доступні інструменти життєстійкості та психологічна підтримка тих, хто проживає складні зміни.
Продукти психологічної самодопомоги

Допомагаючі фахівці

Спільноти

Останні дописи