Як іноземна мова впливає на нашу ідентичність та чи змінюємося ми, як професіонали, розмовляючи іншою мовою?

2 Червень, 2024

Щойно ви починаєте працювати іноземною мовою – твердий фундамент раптом зникає з-під ніг, а замість нього – свіжозалитий бетон, що ще не схопився, не застиг, на якому треба постійно балансувати, щоб не впасти. Потрібно чекати, коли він схопиться. А протягом цього очікування – працювати.

«Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина».

Колись у дитинстві я прочитала цю фразу і вона закарбувалася у моїй пам’яті назавжди.

Відтоді спливло багато часу, і тепер, пропрацювавши у сфері викладання понад двадцять років, я б доповнила цю фразу:

«Скількома мовами ти працюєш – стільки разів ти професіонал».

Як дивно розкривається наша особистість через те, як ми говоримо, і як не говоримо.

Часто саме той факт, що потрібно працювати англійською мовою, стає непробивною скляною стіною, котра не пускає нас вийти на новий рівень нашої особистості, нашої експертності. Здається, що варто тільки почати працювати іноземною мовою, як одразу ж втратиш себе звичного і справжнього. Від цього відчуття стає так страшно, що багато хто обирає не пробивати цю невидиму перешкоду, а залишити все, як є.

Звідки береться цей страх – цілком зрозуміло. Коли працюєш в одній сфері багато років рідною мовою – під ногами є міцна база. Багаторічний фундамент із ваших знань, умінь і навичок. Фундамент, який ви заливали день за днем кілька років і на якому стоїте впевнено і на якому будуєте свою експертність.

Щойно ви починаєте працювати іноземною мовою – твердий фундамент раптом зникає з-під ніг, а замість нього – свіжозалитий бетон, що ще не схопився, не застиг, на якому треба постійно балансувати, щоб не впасти. Потрібно чекати, коли він схопиться. А протягом цього очікування – працювати.

 І тут парадокс. Що більше ви працюєте іноземною мовою, то швидше цей фундамент утворюється. І тим хиткіше ви себе відчуваєте.  Постійно порівнюєте двох себе – як ви працювали рідною і як працюєте іноземною мовою.

До історії з балансом додається ще один момент: як саме ви проявляєтесь іноземною мовою. Як ви звучите, спілкуєтеся, поводитесь. Часом, зі сторони, може здаватися, що ви – не зовсім ви.

І не тому, що ви не знаєте, про що сказати, а тому, що шукаєте слово «як це сказати» англійською. Яка я є? А що точно не про мене?

Одна з моїх клієнток, консультант, що продовжила працювати англійською в еміграції, дуже точно описала цей стан. «Наче тебе взяли зніматися в серіал, який уже йшов кілька років, але тобі не сказали, що там відбувалося раніше.  Тобі потрібно вибудовувати свою роль, орієнтуючись на те, що відбувається навколо і здогадатися, що було в серіалі раніше. Ти граєш самого себе, але англійською мовою. Наче на кастингу запитали: «Ви ж знаєте англійську трохи? Ну і чудово, далі вивчите в процесі, в інших навчитеся. Зйомка! Мотор! Почали!»

І ви починаєте, бо інших ролей немає. По ходу роботи вчите роль. Зйомки йдуть у різних локаціях, то на роботі, то в ресторані, то на вулиці, то на сайті знайомств. Відчуття є саме таким. Грай свою роль, відступати нікуди.

Мало того, що потрібно вчити репліки, так і ще й вимовляти їх в потрібний час у потрібному місці та слухати, що кажуть інші актори, щоб потрапляти у контекст. У репліки, у правильні сенси.

Поступово вчишся, ясна річ, запам’ятовуєш слова з ролі й дедалі впевненіше спілкуєшся, починаєш імпровізувати, але на початку відчуття вкрай некомфортні.

Ще один неминучий челендж, з яким ми стикаємося на початку роботи англійською мовою. Це постійний фоновий страх зробити помилку, боїшся сказати не те, що хотів сказати, і не побачиш сам свій промах, і не зможеш виправити.

Коли ми заходимо в цю історію – починаємо працювати англійською, стоячи на хиткому фундаменті, граючи роль, яку не грали раніше, долаємо фоновий страх перед помилками і провалом, то щоразу неминуче відбувається одне.

Ми стаємо кращою версією себе і як людини, і як професіонала.  Постійне подолання страху, щоденне тренування своєї внутрішньої сили, вміння вижити й навчитися жити в новій реальності – неминуче роблять нас сильнішими. Ми вчимося працювати в екстремальних умовах і перемагати.

 І ще ця історія схожа на еміграцію загалом. Коли сумуєш за тим життям, що залишилось у минулому, за життям, яке ніколи не повернеться, хіба що тільки у снах. Але вже навчився жити в чужій країні, і вона поступово вростає в тебе і стає твоєю. 

  • Наташа Грант

    Автор

    Наташа Грант

    Нейролінгвіст, ментор, коуч.

    "Я – та людина, яка «оживить» вашу англійську. У своїй роботі застосовую holistic approach коктейль: змішую 25 років викладання англійської, понад 100 000 годин практики, спеціалізацію роботи з дорослими студентами, принципи нейролінгвістики, коучингові інструменти та величезну любов до своєї справи."

    Прочитати інші статті #НаташаГрант

No Comments

Leave a Reply

Про нас

Freemynd Це прості та доступні інструменти життєстійкості та психологічна підтримка тих, хто проживає складні зміни.
Продукти психологічної самодопомоги

Допомагаючі фахівці

Спільноти

Останні дописи