Продовжуємо серію статей Юлії Оліх про конфлікти в парі та екологічні способи їх вирішення. У першій статті ми розібралися, з чого починаються сварки, у другій — як сімейні сценарії вплітаються в наші конфлікти, у третій та четвертій — розглянули деструктивні та ефективні стратегії вирішення конфліктів відповідно. У п’ятій — як конфлікти можуть зближувати та перетворювати напругу на точку опори. Сьогодні говоримо про те, як конфлікти руйнують стосунки, коли в них забагато емоцій, докорів і старих образ.
Конфлікти не завжди проходять конструктивно і не завжди зближують партнерів. Конфлікт — це зіткнення інтересів, у якому завжди є ризик, що сторони не дійдуть згоди, особливо якщо мова йде про цінності.
Якщо бажання партнерів протилежні в важливих для них питаннях, навіть повага і прийняття, які легко відчувати у «мирний час», не завжди допомагають знайти спільне рішення.
Конфлікт часто асоціюється зі сваркою, роздратуванням, злістю, нападами одне на одного та маніпуляціями. Усе це справді може стати його частиною — тоді він перетворюється на деструктивну взаємодію, поле бою, де партнери завдають емоційних ран і руйнують теплі почуття.
Поговоримо про темний бік конфліктів — щоб свідомо уникати деструктивної поведінки при обговоренні розбіжностей.
Не стільки самі розбіжності, як те, як партнери поводяться під час конфлікту, які слова використовують, яким тоном говорять і які шукають рішення, — саме це визначає, чи розвиватимуться стосунки після конфлікту, чи руйнуватимуться.
Важливо звертати увагу на те, як почувається кожен партнер під час і після конфлікту. Чи є відчуття безпеки, взаємодії, полегшення від знайдених рішень?
Коли конфлікт стає неекологічним?
Коли конфлікт переходить у звинувачення, погрози та маніпуляції
Коли на людину нападають, вона відчуває загрозу, злиться або панікує та інстинктивно захищається. У відповідь включаються реакції: бити, тікати або завмерти.
Тоді інший партнер або відповідає нападом і звинуваченнями, або лякається й починає виправдовуватись, або взагалі «відключається» й випадає із взаємодії.
Якщо ви потрапляли в такі конфлікти, то яка стратегія ближча саме вам?
Жодна з них не спрямована на вирішення конфлікту.
Якщо вас щось не влаштовує у стосунках і ви хочете знайти рішення — уникайте звинувачень.
Підготуйтеся до розмови свідомо: що саме хочете сказати, що обговорити, якого рішення шукаєте. Оберіть разом з партнером зручний час, коли обоє зможуть приділити цьому увагу.
Говоріть спокійно, про свої потреби й невдоволення. Спокійний голос знижує градус напруги.
Говоріть «я-повідомленнями» — про себе, свої думки, почуття, переживання. Намагайтеся не «тикати», не вказувати, у чому партнер неправий і що має робити.
Якщо відчуваєте, що емоції загострюються — зробіть паузу і поверніться до розмови пізніше. Не обов’язково вирішувати все одразу. Деякі конфлікти потребують часу.
Конфлікт починається з однієї проблеми, а переходить на іншу — спливають старі образи, і конфлікт множиться
Головне правило: один конфлікт — одна проблема.
Знайома ситуація, коли в парах накопичується невдоволення, а потім усе вибухає? У партнера летить усе, що давно болить. Домовлятися вже ніхто не хоче — головне випустити пару або боляче вколоти у відповідь.
Такий конфлікт — це вже сварка, а в ній проблеми не вирішуються.
Коли в конфлікті спливають давні образи?
- Коли попередні конфлікти не були вирішені так, щоб обидва лишились задоволені.
- Коли один із партнерів продавив своє рішення.
- Коли рішення задовольнило лише одного, а інший «проковтнув» незгоду через страх втрати.
Ксюша й Олег у стосунках уже 10 років. На самому початку їхніх стосунків Олег зрадив Ксюші після вечірки. Зрада не переросла в щось серйозне, але вона спливла назовні. Олег довго вибачався, казав, що це була помилка, і що він більше ніколи так не вчинить.
Ксюша пробачила, вона дуже любила Олега, до того ж була на той момент вагітна першою дитиною і не уявляла, як буде справлятися з новонародженим сама, та й позбавляти сина батька не хотіла.
Пробачити пробачила, але довіру не повернула. І тепер у кожній сварці Ксюша згадує про зраду. Стільки років минуло, а рана не загоюється.
Образи Ксюші на інші «помилки» Олега гострі. Вона спалахує швидко, сердиться не вщухаючи, накопичує своє невдоволення і постійно думає про розлучення.
Але як розлучитися, у них з Олегом вже двоє дітей і спільна квартира. Розлучатися незручно. Так і живе, накопичуючи образи, виливаючи їх у кожній сварці.
Олег більше не зраджує, дійсно боїться втратити Ксюшу. Але і спільне життя його не радує. Тому він з головою поринув у роботу. Знає, що вдома чекають самі претензії.
Постійна відсутність Олега вдома ще більше дратує Ксюшу. Сварки в їхньому домі не стихають.
По-хорошому, Ксюші й Олегу варто створити список своїх образ і незадоволених потреб і почати вирішувати проблеми кожну окремо. Це займе чимало часу, але з вирішенням кожної проблеми їхні стосунки почнуть покращуватися.
Тут мені згадується один з основних законів сімейних систем, «Закон рівноваги», який звучить так: «Якщо тобі зробили добре — зроби у відповідь добре, але трішечки більше. Якщо тобі зробили погано — зроби теж погано, але трішечки менше. Так баланс у стосунках зберігається і прагне до позитивного».
Можливо, для того, щоб пробачити зраду, Ксюші потрібно було повністю випустити всі емоції й після цього отримати компенсацію. А яку — це вже вони з Олегом могли вирішити — яка компенсація влаштувала б їх обох.
Навіть якщо проблем у стосунках накопичилося багато — завжди є шанс розібратися з ними, якщо обидва партнери зацікавлені в тому, щоб зберегти і покращити стосунки.
Головне памʼятати — один конфлікт — одна проблема.
No Comments